Суспільство
Сили спецоперацій «затрофеїли» радар від ворожого ракетного комплексу С-300
Українським спецпризначенцям вдалося заволодіти однією зі складових російської протиповітряної оборони С-300, а саме радаром 30Н6Е від ракетного комплексу С-300ПМУ.
Про це повідомило командування Сил спеціальних операцій Збройних сил України вранці 4 квітня.
«Ранок має починатись з горнятка хороших новин. ССО працює», — ідеться в дописі.
Також командування оприлюднило фото з трофеєм.
Читайте також: 40 день війни. Хроніка боротьби. Головні перемоги України та українців
Про радар
Російський радар раннього виявлення цілей 30Н6Е – це станція виявлення, супроводу та підсвічування цілей. Входить до складу батареї ЗРК С-300 ПМУ. Здатний одночасно виявити до 12 цілей та супроводжувати їх на дальності до 200 км.
Читайте також: Як генерал-майор Марченко керує обороною Миколаєва і наводить страх на ворога (ВІДЕО)
Видає вказівку для одночасного залпу вражаючих 6 цілей. Радар встановлюється на високопрохідні колісні шасі вантажних тягачів. Станція здатна виявити балістичну ракету на відстані до 1.000 км. Станція автономна.
Нагадаємо, ССО України захопили ворожий гвинтокрил.
Також Сили спецоперацій показали, як знищують окупантів Джавелінами.
Фото: facebook.com/usofcom.
Суспільство
- дотичні до виробництва сонячної чи вітрової енергії;
- розробляють IT-рішення для енергоефективності;
- працюють над технологіями, які допомагають користувачам виробляти власну електроенергію та/або подавати її в мережу;
- мають рішення щодо збільшення ефективності видобутку, зберігання чи транспортування газу;
- знають, як удосконалити вимірювання та розподіл газу на місцевому рівні;
- мають бізнес-план, як залучити приватні інвестиції у сферу генерації та розподілу енергії;
- розробляють рішення, що дають змогу індивідуальним користувачам контролювати, скільки тепла вони споживають;
- займаються енергоаудитом;
- виробляють теплоізоляційні матеріали чи вдосконалюють технології ізоляції;
- навчають людей енергоефективності на рівні місцевих громад.
Суспільство
«Відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль»
«Коли стається якесь лихо, то часто люди панікують і не роблять необхідного. Та якщо серед них буде кілька людей, які згуртуються та скажуть іншим, що робити, то буде менше біди від пожежі чи негоди. Як староста я відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль», — ділиться Віктор.
«Працівникам ДСНС складно було б робити всю роботу, особливо довозити самостійно воду. А ми, місцеві фермери, маємо власну сільськогосподарську техніку, якою цю воду доправляти легше», — каже Олег про мотивацію долучитися до пожежної охорони.
У Польщі 16 тисяч команд добровольців, в Україні — тисяча
Отримали форму та професійне обладнання безплатно
«Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти»
«Кожен з нас має власну автівку, тому ми виїжджаємо на них. Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти, адже заправляємо наші автівки. Проте люди оцінюють нашу роботу позитивно, адже ми можемо бути корисними та вберегти від небезпеки», — каже Віктор Лук’янчук.
За кілька років роботи не зневірилися
«Пишаюся, що за кілька років ми не зневірилися та продовжуємо свою роботу. Ми б дуже хотіли, аби до нас ще долучилися добровольці, і щоб цей напрямок далі розвивався в нашій громаді. Нам важливо зберегти цю ініціативу та підбадьорювати людей, адже робимо потрібну справу.
Ця робота не може буквально подобатися, бо ми працюємо з проблемами людей і намагаємося вирішити їх, але мені дуже до вподоби, що ця діяльність об’єднала небайдужих людей, які готові допомагати іншим», — підсумовує Віктор Лук’янчук.